{tab Відео}

 

{tab Слова}

І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить:

Відки взявся я – не знаю; чим прийдеться закінчить.

Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна,

Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона:

 

     Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?

     І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?

     Біг мій вічний – тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,

     Скали грозять, надять-просять к собі береги мене, мене.

 

Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!

Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль.

Кажуть, що природа – мати держить нас, як їм там тре,

А в кінці мене цілого знов до себе відбере.

 

     Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?

     І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?

     Біг мій вічний – тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,

     Скали грозять, надять-просять к собі береги мене, мене.

 

Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув;

Хоч би й дев‘ять не вернуло, то десятий повернув

А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!

Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти! 

 

Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!  (7x)

 

{tab Акорди}

                         C#m                               B

І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить:

                                  F#m                                      G#m

Відки взявся я – не знаю; чим прийдеться закінчить.

                            C#m                                          B

Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна,

                                F#m                          G#m       

Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона:

 

     C#m                                         B

     Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?

     F#m                               G#m       

     І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?

     C#m                                              B

     Біг мій вічний – тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,

      F#m                                              G#m                 C#m  B    F#m G#m

     Скали грозять, надять-просять к собі береги мене-е-е, мене-е-е.

 

                                       C#m                                 B

Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!

                               F#m                                     G#m       

Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль.

                                      C#m                                           B

Кажуть, що природа – мати держить нас, як їм там тре,

                          F#m                                G#m       

А в кінці мене цілого знов до себе відбере.

 

     C#m                                         B

     Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?

     F#m                               G#m       

     І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?

     C#m                                              B

     Біг мій вічний – тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,

      F#m                                              G#m                 C#m  B    F#m G#m

     Скали грозять, надять-просять к собі береги мене-е-е, мене-е-е.

 

C#m                                      B

Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув;

  A                                            G#m       

Хоч би й дев‘ять не вернуло, то десятий повернув

C#m                                   B

А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!

  A                                 G#m       

Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти! 

 

C#m – B – F#m – G#m – C#m – B – F#m

Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!  (7x)

 

 

{tab Інфо}

Слова:

Іван Франко

 

Музика:

Один в каное

 

Виконання:

Один в каное

 

{/tabs}