Слова
Моя задихана коридо,
Мій колізейний чорний дню,
Твої дива ридають ридма,
Бо з них злагоджують меню.
Їх на руках навчать ходити
І танцювати на шнурку –
В догоду хтивим ерудитам,
Юрбі цинічній до смаку.
Яка хвилюється у норму:
То драматично позіха,
То грима в стелю бутафорно
Своїм премудрим: «Ха-ха-ха!»
Мій чорний дню, мій Колізею,
На грані тьми і пустоти...
Чи, може, совість до музею
Поки не пізно, віднести?!
Бо то таке вже архидревнє,
Як і пергамент, і соха,
Тоді б і я зумів, напевне,
Зректи премудре: «Ха-ха-ха!»
Рядочком кожним і абзацом,
І кожним всміхненим кліше
Кричать газети про ерзаци –
Ерзаци душ з пап'є-маше.
З трибуни хтось волає «Браво!» –
По всіх усюдах загуло:
Минуле вб'єм ерзацом слави,
Якщо там слави не було!
Замість часу - ерзац-годину,
Замість людей - ерзац-людину,
А всім крикливим на догоду
Ми подамо ерзац-свободу!
І, для годиться, вже посієм
Із власних уст ерзац-месію!...
Хвала творцям ерзаців, браво! –
Це ж підійме на висоту
І синтезовану державу,
І синтетичну пустоту.
Чого ж іще тоді шукати?
Чого ж іще запрагне люд –
Кібернетичного Пілата?
Чи синтезованих Іуд?
Синтезованих Іуд?
Моя задихана коридо!
Акорди
Am Dm Am
Моя задихана коридо,
Dm G Am
Мій колізейний чорний дню,
Am Dm
Твої дива ридають ридма,
G F
Бо з них злагоджують меню.
Am Dm
Їх на руках навчать ходити
Dm
І танцювати на шнурку –
G
В догоду хтивим ерудитам,
Am
Юрбі цинічній до смаку.
Am
Яка хвилюється у норму:
Dm
То драматично позіха,
G
То грима в стелю бутафорно
F
Своїм премудрим: "Ха-ха-ха!".
Am Dm
Мій чорний дню, мій Колізею,
G Am G F
На грані тьми і пустоти...
F G Am G F
Чи, може, совість до музею
F E
Поки не пізно, віднести?!
Am
Бо то таке вже архидревнє,
Dm
Як і пергамент, і соха,
G
Тоді б і я зумів, напевне,
F
Зректи премудре: "Ха-ха-ха!"
Am Dm
Рядочком кожним і абзацом,
Dm
І кожним всміхненим кліше
G
Кричать газети про ерзаци -
Am
Ерзаци душ з пап'є-маше.
Am
З трибуни хтось волає "браво!" –
Am
По всіх усюдах загуло:
Dm
Минуле вб'єм ерзацом слави,
G
Якщо там слави не було!
F
Замість часу - ерзац-годину,
Am Dm
Замість людей - ерзац-людину,
G Am G F
А всім крикливим на догоду
F G Am G F
Ми подамо ерзац-свободу!
F E
І, для годиться, вже посієм
Am
Із власних уст ерзац-месію!...
Dm
Хвала творцям ерзаців, браво! –
G
Це ж підійме на висоту
F
І синтезовану державу,
Am Dm
І синтетичну пустоту.
Dm
Чого ж іще тоді шукати?
G
Чого ж іще запрагне люд –
Am
Кібернетичного Пілата?
Am
Чи синтезованих Іуд?
Am
Синтезованих Іуд?
Am Dm Am
Моя задихана коридо!