Слова

Така її доля... О Боже мій милий!
За що ж ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькії очі?... Прости сироту!

Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,
Одна, як та пташка в далекім краю.
Пошли ж ти їй долю, – вона молоденька,
Бо люде чужії її засміють.

Щаслива голубка: високо літає,
Полине до Бога, милого пита.
Кого ж сиротина, кого запитає,
І хто їй розкаже, де милий вита?

Чи в чистому полі, чи в темному гаю,
Чи в бистрім Дунаю коня напува?
Чи, може, з другою, другую кохає,
Її, чорнобриву, уже забува?

Не так серце любить, щоб з ким поділиться,
Не так воно хоче, як Бог нам дає.
Воно жить не хоче, не хоче журиться,
«Журись»,  – каже думка, жалю завдає.

Акорди

             C                             G7
Така її доля... О Боже мій милий!
Dm                   F     G7           C
За що ж ти караєш її, молоду?
                          C      E7               F
За те, що так щиро вона полюбила
Dm            F     G7                     C
Козацькії очі?... Прости сироту!

                       C                             G7
Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,
Dm                   F          G7            C
Одна, як та пташка в далекім краю.
                           C      E7                    F
Пошли ж ти їй долю, – вона молоденька,
Dm               F G7         C
Бо люде чужії її засміють.

                       C                       G7
Щаслива голубка: високо літає,
Dm                 F     G7             C
Полине до Бога, милого пита.
                       C      E7            F
Кого ж сиротина, кого запитає,
Dm               F      G7                  C
І хто їй розкаже, де милий вита?

                          C                            G7
Чи в чистому полі, чи в темному гаю,
Dm                        F    G7            C
Чи в бистрім Дунаю коня напува?
                           C        E7           F
Чи, може, з другою, другую кохає,
Dm             F      G7           C
Її, чорнобриву, уже забува?

                          C                                    G7
Не так серце любить, щоб з ким поділиться,
Dm                  F     G7                  C
Не так воно хоче, як Бог нам дає.
                          C      E7               F
Воно жить не хоче, не хоче журиться,
     Dm                         F        G7              C
 «Журись»,  – каже думка, жалю завдає.

Інфо

AВТОРСЬКА ПІСНЯ

Cлова: Тарас Шевченко