Слова

 І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить:
Відки взявся я – не знаю; чим прийдеться закінчить.
Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна,
Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона:

     Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
     І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
     Біг мій вічний – тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
     Скали грозять, надять-просять к собі береги мене, мене.

Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!
Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль.
Кажуть, що природа – мати держить нас, як їм там тре,
А в кінці мене цілого знов до себе відбере.

     Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
     І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
     Біг мій вічний – тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
     Скали грозять, надять-просять к собі береги мене, мене.

Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув;
Хоч би й дев‘ять не вернуло, то десятий повернув
А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!  

Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!  (7x)

Акорди

                         C#m                               B
І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить:
                                  F#m                                      G#m
Відки взявся я – не знаю; чим прийдеться закінчить.
                            C#m                                          B
Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна,
                                F#m                          G#m        
Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона:

     C#m                                         B
     Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
     F#m                               G#m        
     І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
     C#m                                              B
     Біг мій вічний – тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
      F#m                                              G#m                 C#m  B    F#m G#m
     Скали грозять, надять-просять к собі береги мене-е-е, мене-е-е.

                                       C#m                                 B
Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!
                               F#m                                     G#m        
Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль.
                                      C#m                                           B
Кажуть, що природа – мати держить нас, як їм там тре,
                          F#m                                G#m        
А в кінці мене цілого знов до себе відбере.

     C#m                                         B
     Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
     F#m                               G#m        
     І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
     C#m                                              B
     Біг мій вічний – тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
      F#m                                              G#m                 C#m  B    F#m G#m
     Скали грозять, надять-просять к собі береги мене-е-е, мене-е-е.

C#m                                      B
Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув;
  A                                            G#m        
Хоч би й дев‘ять не вернуло, то десятий повернув
C#m                                   B
А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!
  A                                 G#m        
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!  

C#m – B – F#m – G#m – C#m – B – F#m
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!  (7x)

Інфо

Слова:
Іван Франко 1856-1916

Музика:
Один в каное

Виконання:
Один в каное, альбом «Один в каное» 2016