Слова
Був собі стрілець, що дівчину мав,
Як цвіти весну, він її кохав.
І кохав її, і любив її,
В своїх думах, в своїх мріях золотив її.
Пиймо, друзі, грай, музико,
Нам вже все одно.
Бо правдиве тільки в світі
Музика й вино.
Та зайнялось раз небо із гармат,
В боротьбі страшній крівавій йшов на брата брат.
І стрілець пішов, як припало всім,
Та побитий, поранений повертався в дім.
Пиймо, друзі, грай, музико,
Нам вже все одно.
Бо правдиве тільки в світі
Музика й вино.
Він до матері своєї не пішов,
Перш за все свою дівчину милу віднайшов,
Та як стрінув він мрію своїх мрій,
То жорстоко впало слово: «Ти тепер не мій!»
Пиймо, друзі, грай, музико,
Нам вже все одно.
Бо правдиве тільки в світі
Музика й вино.
Акорди
D A7 A A7 D
Був собі стрілець, що дівчину мав,
G D A7 D (D7)
Як цвіти весну, він її кохав.
D A7 A A7 D
І кохав її, і любив її,
G D A7 D (D7)
В своїх думах, в своїх мріях золотив її.
D G
Пиймо, друзі, грай, музико,
A7 D
Нам вже все одно.
D G
Бо правдиве тільки в світі
A7 D
Музика й вино.
D A7 A A7 D
Та зайнялось раз небо із гармат,
G D A7 D (D7)
В боротьбі страшній крівавій йшов на брата брат.
D A7 A A7 D
І стрілець пішов, як припало всім,
G D A7 D (D7)
Та побитий, поранений повертався в дім.
D G
Пиймо, друзі, грай, музико,
A7 D
Нам вже все одно.
D G
Бо правдиве тільки в світі
A7 D
Музика й вино.
D A7 A A7 D
Він до матері своєї не пішов,
G D A7 D (D7)
Перш за все свою дівчину милу віднайшов,
D A7 A A7 D
Та як стрінув він мрію своїх мрій,
G D A7 D (D7)
То жорстоко впало слово: «Ти тепер не мій!»
D G
Пиймо, друзі, грай, музико,
A7 D
Нам вже все одно.
D G
Бо правдиве тільки в світі
A7 D
Музика й вино.